Чернишев П.В., к.м.н., доцент кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця, член ради директорів Європейської академії дерматології та венерології, член ради директорів Міжнародного товариства дерматологів
Понад 97% медичних працівників «першої лінії» мають проблеми зі шкірою, спричинені захисними засобами. Дослідження показали, що пошкодження шкіри рук медичних працівників можуть призвести не лише до зниження якості виконання багатьох професійних маніпуляцій, а й до змін місцевої мікрофлори. Медичні працівники можуть самі страждати від інфекцій і стати потенційним джерелом їх поширення. Тому, з одного боку, слід дотримуватись рекомендацій щодо запобігання розвитку контактного дерматиту, а з іншого – зменшувати можливість поширення патогенної мікрофлори у медичних закладах за рахунок дезінфекції.
Миття дезінфікуючими розчинами поверхонь та ультрафіолетове опромінення - добре відомі методами, що використовуються майже повсюдно. Іншим економічно обґрунтованим методом дезінфекції лікарняних приміщень та обладнання, який набагато менше відомий в Україні, є аерозольна дезінфекція перекисом водню.
За даними літератури, аерозольна дезінфекція перекисом водню знешкодила резистентний до метициліну Staphylococcus aureus, резистентний до ванкоміцину ентерокок, мультирезистентні грамнегативні бактерії, стійкі до цефтазидиму та іміпенему Pseudodium.
Висока ефективність аерозольної дезінфекції перекисом водню підтверджено в операційних, лікарняних палатах, у тому числі в опікових центрах та відділеннях інтенсивної терапії, каретах швидкої допомоги та на різному медичному обладнанні. При адекватному використанні метод аерозольної дезінфекції перекисом водню вважається економічним і надійним. Його використання зменшує навантаження на медичний персонал, і навіть зменшує ризик помилок медичного персоналу під час проведення дезінфекції. Впровадження цього методу, додатково до миття з дезінфікуючими розчинами та ультрафіолетового опромінення, може бути особливо важливим під час епідемії COVID-19.
Частота застосування антисептиків для дезінфекції рук медичними працівниками суттєво зросла під час епідемії COVID-19. Понад 97% медичних працівників «першої лінії» мають проблеми зі шкірою, спричинені захисними засобами [1]. За даними з України, 87,1% лікарів та 53,8% медичних сестер мають проблеми зі шкірою рук після початку епідемії COVID-19 [2]. Пошкодження шкіри рук медичних працівників можуть призвести не лише до зниження якості виконання багатьох професійних маніпуляцій, а й до місцевих змін мікрофлори.
Дослідження медичних працівників із пошкодженою шкірою рук показало більшу кількість Staphylococcus aureus (у тому числі антибіотикорезистентних штамів S aureus), грамнегативних бактерій та дріжджів, ніж у медичних працівників із непошкодженою шкірою. При цьому, Staphylococcus haemolyticus був присутній на шкірі лише медичних працівників із пошкодженою шкірою [3]. Таким чином, медичні працівники можуть самі страждати від інфекцій та стати потенційним джерелом поширення інфекцій, у тому числі антибіотикорезистентних штамів. При цьому дезінфекція рук є важливим кроком у запобіганні поширенню COVID-19 та інших інфекцій, який рекомендують усі професійні медичні організації.
Тому, з одного боку, слід дотримуватись рекомендацій щодо запобігання розвитку контактного дерматиту [4,5], а з іншого – зменшувати можливість розповсюдження патогенної мікрофлори у медичних закладах за рахунок дезінфекції приміщень, медичного обладнання тощо. Миття дезінфікуючими розчинами та ультрафіолетове опромінення добре відомі методи, які використовуються майже повсюдно. Іншим економічно обґрунтованим методом дезінфекції приміщень та обладнання, який значно менше відомий в Україні, є використання аерозольної дезінфекції перекисом водню.
Дослідження показали, що три цикли аерозольної дезінфекції перекисом водню ефективно знешкодили суперечки Bacillus atrophaeus в операційних кімнатах, каретах швидкої допомоги та на різному медичному обладнанні. Автори дослідження зазначили, що треба змінювати положення медичного обладнання, щоб усі частини потрапляли під дію аерозольної дезінфекції [6].
Порівняльне дослідження результатів аерозольної дезінфекції перекисом водню та стандартного миття поверхонь в опіковому центрі в Австралії, що надруковано цього року, показало набагато кращі результати останнього методу зі знешкодження резистентного до метициліну Staphylococcus aureus, резист Хороший ефект аерозольної дезінфекції перекисом водню реєстрували на м'яких та твердих поверхнях лікарняних палат. Ефект був слабшим у ванних кімнатах, ймовірно, з фізичних властивостей аерозольної форми [7].
Дослідження ефективності аерозольної дезінфекції перекисом водню за Clostridium difficile не виявило живих суперечок після 3 годин поверхонь [8].
up9Дані двох лікарень США показали, що розпилення перекису водню було ефективним для знезараження м'яких поверхонь навіть без подальшого механічного миття з антисептичними розчинами [9]. В іншому дослідженні оцінювали ефективність аерозольної дезінфекції перекисом водню в п'яти відділеннях інтенсивної терапії у Франції, було взято по 24 бактеріологічні проби з 89 палат. Проби збирали відразу після виписки пацієнтів, після стандартної кінцевої дезінфекції та після аерозольної дезінфекції перекисом водню. У 8% палат відразу після виписки пацієнтів було виявлено щонайменше один мультирезистентний мікроорганізм (у 50% випадків це були грамнегативні бактерії, що продукують β-лактамазу, у 29% - стійкий до іміпенему Acinetobacter baumannii, у 17% - стійкий до метициліну Staphylococcus aureus та у 4% - стійкий до цефтазидиму та іміпенему Pseudomonas aeruginosa). Після стандартної кінцевої дезінфекції відсоток палат із виявленими мультирезистентними мікроорганізмами зменшився з 8 до 6%, а після аерозольної дезінфекції перекисом водню з 6% до 0,5% [10]. Грунтуючись на експериментальних даних про дезінфекцію приміщень, Schinköthe J. та співавтори в роботі, надрукованій вже у 2021 році, роблять висновок про те, що дезінфекція повітряно-краплинним шляхом є ефективним, швидким, надійним та екологічним методом дезінфекції для лікарняних палат, швидкої допомоги, громадських транспортних засобів та громадських приміщень, у тому числі для контролю сучасної пандемії SARS-CoV-2 [11]. Після стандартної кінцевої дезінфекції відсоток палат із виявленими мультирезистентними мікроорганізмами зменшився з 8 до 6%, а після аерозольної дезінфекції перекисом водню з 6% до 0,5% [10]. Грунтуючись на експериментальних даних про дезінфекцію приміщень, Schinköthe J. та співавтори в роботі, надрукованій вже у 2021 році, роблять висновок про те, що дезінфекція повітряно-краплинним шляхом є ефективним, швидким, надійним та екологічним методом дезінфекції для лікарняних палат, швидкої допомоги, громадських транспортних засобів та громадських приміщень, у тому числі для контролю сучасної пандемії SARS-CoV-2 [11]. Після стандартної кінцевої дезінфекції відсоток палат із виявленими мультирезистентними мікроорганізмами зменшився з 8 до 6%, а після аерозольної дезінфекції перекисом водню з 6% до 0,5% [10]. Грунтуючись на експериментальних даних про дезінфекцію приміщень, Schinköthe J. та співавтори в роботі, надрукованій вже у 2021 році, роблять висновок про те, що дезінфекція повітряно-краплинним шляхом є ефективним, швидким, надійним та екологічним методом дезінфекції для лікарняних палат, швидкої допомоги, громадських транспортних засобів та громадських приміщень, у тому числі для контролю сучасної пандемії SARS-CoV-2 [11].
Автоматичні системи для дезінфекції приміщень дають змогу майже нівелювати «людський фактор», а це дуже важливо. По-перше, постійне механічне миття приміщень та обробка обладнання потребує часу, а часто й значної кількості медичного персоналу. При цьому медичні працівники мають менше часу на іншу роботу. Таким чином, створюється додатковий матеріальний вантаж на систему охорони здоров'я. По-друге, від людини, яка виконує механічну дезінфекцію, залежить вибір засобів дезінфікування, їх концентрація, розповсюдження та при контакті з поверхнями, які слід обробити. Ці суб'єктивні чинники знижують надійність механічного методу дезінфекції. Автоматичні системи дезінфекції зменшують або виключають суб'єктивні фактори і таким чином підвищують ефективність дезінфекції [12].
Аерозольна дезінфекція перекисом водню знешкодила резистентний до метициліну Staphylococcus aureus, резистентний до ванкоміцину ентерокок, мультирезистентні грамнегативнібактерії, стійкий до цефтазидиму та іміпенему Pseudomonas aeruginosa, а також спори Clostridium difficile і Bacillus atrophaeus і ін. Висока ефективність аерозольної дезінфекції перекисом водню була підтверджена в операційних, лікарняних палатах, у тому числі в опікових центрах та відділеннях інтенсивної терапії, каретах швидкої допомоги та на різному медичному обладнанні.
При адекватному використанні метод аерозольної дезінфекції перекисом водню вважається економічним та надійним. Його використання зменшує навантаження на медичний персонал та зменшує ризик помилок медичного персоналу при виконанні дезінфекції. Впровадження цього методу додатково до миття з дезінфікуючими розчинами та ультрафіолетового опромінення може бути корисним під час епідемії COVID-19.
Дізнатись про обладнання для аерозольної дезінфекції сухим туманом - statusmedlab.com.ua
Список літератури:
1. Lan J, Song Z, Miao X, та ін. Skin damage among health care workers managing coronavirus disease-2019. J Am Acad Dermatol. 2020; 82 (5): 1215-1216.[up]
2. Chernyshov PV, Kolodzinska L. Prospective study on hand dermatitis in nurses and doctors during COVID-19 pandemic і його впровадження за допомогою прийнятих відповідей з Європейської Академіі Дерматології та Venereology Task Force на Contact Dermatitis. Dermatol Ther. 2020 Nov; 33 (6): e14396. [up]
3. Rocha LA, Ferreira Almeida E Borges L, Gontijo Filho PP. Зміни в hands microbiota, поєднані з шкірою здоров'я, пов'язані з hand hygiene procedures on the health care workers. Am J Infect Control. 2009 Mar;37(2):155-9. [up]
4. Balato A, Ayala F, Bruze M, та ін. Європейський хід спрямування на contact dermatitis statement on coronavirus disease-19 (COVID-19) outbreak and risk of adverse cutaneous reactions. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2020; 34: e353-e354. [up]
5. Rundle CW, Presley CL, Militello M, et al. Hand hygiene during COVID-19: відвідини від American Contact Dermatitis Society. J Am Acad Dermatol. 2020; S0190-9622 (20) 32256-8. https://dx.doi.org/10.1016/j.jaad.2020.07.057. [Epub online ahead of print]. [up]
6. Андерсен BM, Rasch M, Hochlin K, Jensen FH, Wismar P, Fredriksen JE. Розпізнавання шкідників, медичних приладів та ambulances, використовуючи аерозол з hydrogen peroxide disinfectant. J Hosp Infect. 2006 Feb; 62 (2): 149-55. [up]
7. McKew G, Phan T, Cai T, Taggart S, Cheong E, Gottlieb T. Ефективність аероsolized hydrogen peroxide (Deprox) cleaning compared to physical cleaning in a Burns Unit. Infect Dis Health. 2021 Feb 10: S2468-0451 (21) 00003-1. doi: 10.1016/j.idh.2021.01.003. Epub ahead of print. [up]
8. Steindl G, Fiedler A, Huhulescu S, Wewalka G, Allerberger F. Ефект з аеродорного hydrogen peroxide on spores of Clostridium difficile. Wien Klin Wochenschr. 2015 Jun;127(11-12):421-6. [up]
9. Cadnum JL, Mana TS, Jencson A, Thota P, Kundrapu S, Donskey CJ. Effectiveness of hydrogen peroxide spray для decontamination soft surfaces in hospitals. Am J Infect Control. 2015 Dec 1;43(12):1357-9. [up]
10. Blazejewski C, Wallet F, Rouzé A, Le Guern R, Ponthieux S, Salleron J, Nseir S. Ефективність hydrogen peroxide в сприятливих розладах ICU. Crit Care. 2015 Feb 2;19(1):30. [up]
11. Schinköthe J, Scheinemann HA, Diederich S, Freese H, Eschbaumer M, Teifke JP, Reiche S. Airborne Disinfection на Dry Fogging Efficiently Inactivates Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2), Mycobacte Shows Limitations of Commercial Spore Carriers. Appl Environ Microbiol. 2021 Jan 15;87(3):e02019-20. [up]
12. Otter JA, Yezli S, Barbut F, Perl TM. На перегляді автоматизованих площ disinfection systems: Для того, щоб використовувати їх і як знайти їх. Decontamination в Hospitals and Healthcare. 2020; 323-369. [up]